Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 4148 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Мысли - ИННА РАДУЖНАЯ Сегодня , рано утром , меня разбудила революционерка Валентина. Что там опять у неё произошло - не поняла . Что она снова натворила ,Бог её знает . Хочу попросить прощения за её поступки или проступки . Поверьте , я столько натерпелась , что мне вовсе ни к чему ТАКАЯ бурная забота . Я выполнила просьбу Валентины в последний раз - перенесла её статью в свою страничку в раздел " статьи " . Надеюсь , что на меня Вы зла не держите из - за Валентины ...
